Біоцентричний всесвіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Біоцентризм, біоцентричний всесвіт — концепція, запропонована у 2007 році американським вченим в області регенеративної медицини та біології[1][2][3] Робертом Ланца, який бачить біологію центральною наукою у Всесвіті й ключем до розуміння інших наук. Біоцентризм стверджує, що біологічне життя створює навколишню реальність, час і всесвіт — тобто життя створює всесвіт, а не навпаки. Концепція вказує на те, що в даний час теорії фізичного світу не працюють і ніколи не будуть працювати, до тих пір, поки вони не будуть відштовхуватись, наче від вихідної точки — від життя у всесвіті та її розумного початку.

Наразі фізика розглядається як основа для вивчення Всесвіту, а хімія - фундамент для дослідження життя, однак, біоцентризм стверджує, що біологія — це фундамент для інших наук і претендує на звання так званої «теорії всього».[4]

Роберт Ланца вважає, що майбутні експерименти, зокрема, з крупномасштабної квантової суперпозиції, підтвердять або ж поставлять під сумнів його теорію.[5]

Принципи біоцентризму

[ред. | ред. код]

Роберт Ланца пропонує сім принципів біоцентризму, які вважає виведеними з наукових даних[6].

  1. Перший принцип біоцентризму: сприйняття реальності – це процес, у якому безпосередньо бере участь наша свідомість. Якби «зовнішня» реальність існувала, вона за визначенням мала б перебувати у просторі. Але це не має значення, тому що час і простір не є абсолютною реальністю, а лише категоріями мислення, що допомагають осягати світ.
  2. Другий принцип біоцентризму: наші зовнішні та внутрішні відчуття нерозривно пов'язані. Вони не можуть бути розділені як дві сторони однієї медалі.
  3. Третій принцип біоцентризму: поведінка елементарних частинок – насправді будь-яких частинок та об'єктів – нерозривно пов'язана з наявністю спостерігача. За відсутності свідомого спостерігача всі елементи реальності у кращому випадку існують у невизначеному стані і є ймовірнісними хвилями.
  4. Четвертий принцип біоцентризму: без участі свідомості «матерія» перебуває у невизначеному ймовірнісному стані. Якщо Всесвіт і існував до появи свідомості, то лише у ймовірнісному стані.
  5. П'ятий принцип біоцентризму: всю організацію Всесвіту можна пояснити лише з позицій біоцентризму. Всесвіт тонко налаштований на підтримку життя, і це цілком логічно, якщо життя створює Всесвіт, а не навпаки. Всесвіт – це просто цілком несуперечливе просторово-часове уявлення себе.
  6. Шостий принцип біоцентризму: час як такий не існує поза чуттєвим сприйняттям, властивим людині та тваринам. Час – це процес розуміння змін, що відбуваються в навколишньому Всесвіті.
  7. Сьомий принцип біоцентризму: простір, як і час, не є об'єктом, ані феноменом. Простір – це ще одна форма сприйняття, що допомагає живим організмам сприймати світ, і є незалежним компонентом реальності. Ми несемо за собою простір і час, як черепаха тягне свій панцир. Відповідно, немає абсолютної самодостатньої матриці, у якій фізичні явища протікали б незалежно від життя.

Критика

[ред. | ред. код]

Біоцентрична гіпотеза Ланца була зустрінута неоднозначно.[7] Діпак Чопра назвав ідеї Ланца про природу свідомості оригінальними та захоплюючими, та заявив, що його теорія біоцентризму узгоджується з найдавнішими світовими традиційними мудростями. "Це основа нашого Буття, в якій виникають як суб'єктивна, так і об'єктивна реальність".[8] Девид Томсон, астрофізик з Центру космічних польотів імені Ґоддарда, який належить НАСА, сказав, що робота Ланца - це "пробуджуючий дзвінок".[9] Лауреат Нобелівської премії доктор Едвард Донналл Томас заявив, що "Жодне коротке твердження не дає належного такій науковій роботі. Робота є науковим розглядом науки і філософії, в якому біологія відіграє центральну роль в об'єднанні всього."[10]

Вчений з Університету Каліфорнії у Девісі Стівен Сміт піддав критиці деякі принципи біоцентризму[11]: шостий (про ілюзорність часу) та сьомий (про ілюзорність простору); а також неправильне трактування Експерименту Лібета.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Claire Ainsworth (29 січня 2002). "Functional" kidneys grown from stem cells. New Scientist. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 15 квітня 2013.
  2. ↑ Dan Vergano (15 лютого 2004). Don't expect a cloned baby anytime soon. USA Today. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 18 квітня 2013.
  3. ↑ Dr. Robert Lanza | Gary Rabin | biotechnology | Senior Executive Officers | Advanced Cell Technology. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 27 грудня 2021.
  4. ↑ Aaron Rowe (8 березня 2007). Will Biology Solve the Universe?. Wired News. Архів оригіналу за 18 вересня 2012. Процитовано 15 березня 2009. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=404 (довідка)
  5. ↑ Eric Berger (23 серпня 2009). Book Spotlight: Biocentrism. Houston Chronicle Blogs. Архів оригіналу за 21 січня 2010. Процитовано 10 грудня 2009.
  6. ↑ Ланца Р., Берман Б. Биоцентризм. Как сознание создаёт Вселенную. — Бомбора, 2019.
  7. ↑ Log, Cosmic. The universe in your head. NBC News. Архів оригіналу за 23 травня 2016. Процитовано 5 серпня 2020.
  8. ↑ Dr. Robert Lanza is Featured Guest on Deepak Chopra's SIRIUS XM Stars Radio Show. FOXBusiness.com. Архів оригіналу за 8 жовтня 2009. Процитовано 17 серпня 2009.
  9. ↑ Spring2009_Working01.qxd (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 лютого 2012. Процитовано 17 серпня 2009.
  10. ↑ A Biotech Provocateur Takes On Physics - Forbes.com. Forbes.com. Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 9 серпня 2009.
  11. ↑ Review of Robert Lanza & Bob Berman's Book: Biocentrism: How Life and Consciousness Are the Keys to Understanding the True Nature of the Universe. Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 27 грудня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Біоцентричний_всесвіт